Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року Справа № 906/633/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівАкулової Н.В. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Темп"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2015у справі№ 906/633/15 господарського суду Житомирської області за позовомПрокурора міста Житомира в інтересах держави в особі територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради та комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської радидотовариства з обмеженою відповідальністю "Темп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5",простягнення 111 987,87 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна № 1534 від 31.05.2012, зобов'язання звільнити приміщення та передати за актом приймання-передачіза участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

від прокуратури (ГПУ): Попенко О.С., посвід. від 17.09.2014

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Прокурор міста Житомира в інтересах держави в особі територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради та комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про:

- стягнення 111 987,87 грн, з яких: 100 760,02 грн - заборгованість з орендної плати, 11 227,85 грн - пеня,

- розірвання договору оренди нерухомого майна № 1534 від 31.05.2012, укладеного між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та ТОВ "Темп",

- зобов'язання відповідача звільнити приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги,12, площею 570 кв.м. та передати його за актом приймання-передачі орендодавцю - КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та балансоутримувачу - КП "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5".

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов вказаного договору оренди нерухомого майна та вимог чинного законодавства не сплачує оренду плату у визначеному договором порядку та терміни, що є істотним порушенням договору оренди та підставою для його розірвання відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України і ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також для передачі орендованого приміщення орендодавцю і балансоутримувачу та для стягнення з відповідача, як орендаря, орендної плати за період з жовтня 2013 року по березень 2015 року.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.01.2014 (суддя Маріщенко Л.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Темп" на користь КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради 96 015,22 грн основного боргу; 11 227,85 грн пені. Відмовлено в стягненні 4 744,80 грн основного боргу. В частині вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна № 1534 від 31.05.2012 провадження у справі припинено на підставі п.1 -1 ч.1 ст. 80 ГПК України. Зобов'язано ТОВ "Темп" на наступний день після набрання рішенням суду законної сили повернути приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 12 площею 570 кв. м за актом прийому-передачі комунальному підприємству "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та комунальному підприємству "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5" Житомирської міської ради.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджуються обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати протягом періоду з жовтня 2013 року по березень 2015 року, що відповідно до ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 762 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України є підставою для стягнення з відповідача, як орендаря, заборгованості з орендної плати за вказаний період з урахуванням сплаченої відповідачем 09.04.2014 суми орендної плати за грудень 2013 року. За висновком суду, несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є також підставою і для стягнення з нього пені, розмір та період нарахування якої (з 11.05.2014 по 14.04.2015) визначено позивачем вірно.

Припиняючи провадження у справі в частині розірвання договору оренди нерухомого майна № 1534 від 31.05.2012 на підставі п.1 -1 ч.1 ст. 80 ГПК України, місцевий господарський суд виходив з того, що предмет спору в цій частині відсутній, оскільки станом на час вирішення спору у даній справі спірний договір оренди нерухомого майна відповідно до його умов припинив свою дію 31.04.2015. Натомість, суд дійшов висновку про те, що припинення договору оренди відповідно до ст. 785 ЦК України та умов договору є підставою для повернення відповідачем орендованого ним приміщення орендодавцю та балансоутримувачу, у зв'язку з чим задовольнив таку позовну вимогу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 (склад колегії суддів: Тимошенко О.М. - головуючий, Огородник К.М., Коломис В.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Темп" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.2015 - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Темп" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 31.05.2012 між комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (позивач, орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Темп" (відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 1534 (далі за текстом - договір оренди), на виконання умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування підвальні приміщення під підсобні приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 12, що знаходиться на балансі КВЖРЕП №5, загальною площею 570 кв.м. з орендною платою у розмірі 7,00 грн за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку. Вартість приміщення визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 514 453,00 грн без ПДВ станом на 30.04.2010.

Відповідно до п.8.1. договору оренди даний договір діє з 31.05.2012 по 31.04.2015.

Пунктом 3.1. договору оренди передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

У разі закінчення дії даного договору, або дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції (п. 3.7. договору оренди).

Однак, відповідач протягом дії договору оренди сплачував орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим, на думку позивача, у відповідача перед позивачем за період з жовтня 2013 року по березень 2015 року виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 100 760,02 грн, стягнення якої, а також пені за прострочення сплати орендних платежів в розмірі 11 227,85 грн, є предметом спору у даній справі. Крім того, за твердженням позивача, несплата відповідачем орендної плати у визначеному договором оренди порядку та терміни, є істотним порушенням договору оренди та підставою для його розірвання відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України і ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також є підставою для передачі орендованого приміщення орендодавцю та балансоутримувачу за актом прийому-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пунктом 3.3. договору оренди сторони погодили, що орендна плата по цьому договору за перший місяць оренди становить 3990,00 грн. без ПДВ. В подальшому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного місяця з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач на протязі дії договору оренди в порушення його умов несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував орендну плату.

Факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів встановлено також господарським судом Житомирської області в рішенні від 28.01.2014 у справі № 906/1673/13, за яким з ТОВ "Темп" було стягнуто заборгованість з орендної плати за період (з 31.05.2012 по вересень 2013 року (включно).

Судами також встановлено, що за період з жовтня 2013 по березень 2015 року відповідач зобов'язаний був сплатити 100 760,02 грн орендної плати, що підтверджується рахунками на оплату орендних платежів за вказаний період, виставлених позивачем відповідачу.

06.11.2013 та 26.02.2014 відповідач сплатив 10 000,00 грн та 4 754,47 грн відповідно орендної плати, які були зараховані позивачем в рахунок погашення попередньої заборгованості в порядку черговості. Проте, 09.04.2014 ТОВ "Темп" сплатило 4 744,80 грн з призначенням платежу "сплата за оренду за грудень 2013 зг. рах. №3135 від 12.12.2013", які, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, слід зараховувати як орендну плату за вказаний відповідачем у призначенні платежу місяць та рік (за грудень 2013 року), оскільки відповідно до п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004, та роз'яснень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, викладених у листі № 06-10/10-1215 від 29.10.2004, коли платіжні документи містять чітке посилання на призначення платежу, сплачені кошти слід зараховувати як оплату за надані послуги (виконані роботи) у вказаному місяці. У випадку, якщо платіжні документи не містять призначення платежу - сплачені кошти зараховуються кредитором на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи із заборгованості, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати, у нього перед позивачем за період з жовтня 2013 по березень 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 96 015,22 грн (з урахуванням сплачених відповідачем 09.04.2014 грошових коштів), що підтверджується рахунками на оплату орендної плати за вказаний період, банківськими виписками по рахунку ТОВ "Темп" та не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати частково, стягнувши з відповідача 96 015,22 грн та відмовивши у стягненні 4 744,80 грн.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на відсутність у позивача прав на передачу орендованого відповідачем приміщення в оренду, оскільки, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, приміщення з 1992 року перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Житомира, а докази перебування приміщення у власності іншої юридичної чи фізичної особи в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчудження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 197 від 17.05.2012 надано дозвіл на укладення договору оренди майна комунальної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Темп", а саме - підвальних приміщень площею 570 кв.м. в будинку № 12 по вул. Перемоги під підсобні приміщення з орендною платою 7,00 грн за 1 кв.м. без ПДВ за місяць.

Крім того, як вірно встановлено судами, між сторонами у справі були погоджені всі істотні умови договору оренди, зокрема предмет об'єкта оренди, його вартість, плата за користування орендним майном, строк договору тощо, про що свідчить вчинення сторонами договору дій, направлених на його виконання, чим спростовуються безпідставні твердження відповідача про недосягнення сторонами всі істотних умов договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Пунктом 3.6. договору оренди сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п. 3.3. цього Договору.

Враховуючи наведені вище норми, положення вказаних пунктів договору оренди та обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості нарахування та пред'явлення позивачем до стягнення з відповідача пені в розмірі 11 227,85 грн за несвоєчасну сплату орендних платежів та правильно задовольнили позовні вимоги про стягнення вказаної суми з відповідача, оскільки факт порушення відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором оренди від 31.05.2012 є доведеним та мало місце прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, а розмір та період нарахування пені (з 11.05.2014 по 14.04.2015) визначені позивачем вірно.

Крім того, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно припинили провадження у справі в частині розірвання договору оренди нерухомого майна № 1534 від 31.05.2012 на підставі п.1 -1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині, оскільки на дату вирішення спору спірний договір оренди відповідно до його умов припинив свою дію - 31.04.2015.

Разом з тим, як встановлено судами, на момент вирішення спору орендоване приміщення відповідачем з орендного користування не повернуто.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 6.12. договору оренди передбачено, що у разі припинення даного договору або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю та балансоутримувачу в 5-денний термін об'єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі.

З огляду на наведену норму статті 785 ЦК України, умову пункту 6.12. договору оренди та встановлені судами обставини неповернення майна з орендного користування, суди попередніх інстанцій правильно задовольнили позову вимогу про повернення орендованого приміщення.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувані відповідачем рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті при повному з'ясуванні всіх обставин справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування судами попередніх інстанцій не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 у справі № 906/633/15 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Н. Акулова

О. Попікова